Ірисам необхідна СОНЯЧНА ДІЛЯНКА, ДОБРЕ ЗАХИЩЕНА ВІД ВІТРІВ на південному, південно-східному, південно-західному схилі. Грунт перекопують на глибину штика лопати і підживлюють добре перепрілим коров’яком або компостом. Пересаджувати слід ч\з два тижні після квітування, хоча з грудкою грунту рослини можна пересаджувати будь-коли. Лопатку для пересадки дезинфікують у розчині марганцівки годину і сушать на сонці. Потім на дні ямки роблять горбик і на ньому розміщують рослину, щоб корені звисали і присипають землею. ВЕРХНЯ ЧАСТИНА КОРЕНЕВИЩА ПОВИННА БУТИ НА РІВНІ ГРУНТУ, інакше рослина загине! Щедро поливають. На зиму молоді насадження вкривають землею або торфом. ПІДЖИВЛЮЮТЬ рослини тричі на рік: навесні на початку росту азотно-фосфорними (3:1), ч\з 2-3 тижні азотно-калійними (1:1), після закінчення цвітіння ч\з 2-3 тижні вносять азотно-фосфорно-калійні (3:1:3). Це дуже важливе підживлення, воно забезпечує яскраве цвітіння ірисів у наступному році і його не можна пропустити. ШКІДНИКИ ірисів : дротянки, слизні і трипси. При виявленні пошкоджень рослини обприскують карбофосом 5 разів з інтервалом у 5 днів. Проти слизнів розсипають навколо куща метальдегід. М’яка гниль кореневища – найнебезпечніше захворювання бородатих ірисів, яке спочатку проявляється на листках, далі переходить на кореневище, кінцева частина якого загниває. Треба вирізати пошкоджену ділянку, обробити здорову частину міцним розчином марганцівки і добре просушити на сонці ОБОВЯЗКОВО!